Повчальні казки для дітей

Повчальна казка про справедливість для дітей

У більшості дітей почуття справедливості розвинене сильніше, ніж у дорослих. Вони інтуїтивно розуміють, де вчинили правильно, а де ні. Справедливе ставлення до оточуючих – це чесне і правильне рішення.

Справедливість – дуже важлива якість. Справедлива людина дає і тримає слово. Роблячи щось, вона думає не про свою вигоду, а про те, щоб вчинити правильно.

Казка про справедливість – повчальна історія про тигра, який потрапив в клітку, і про хлопчика, що врятував його.

Одного разу злий і жорстокий тигр попався в пастку. Він метався по клітці, голосно ревів, намагався зламати залізні прути в надії вибратися на волю, але все було марно. І коли дикий звір втратив вже останню надію на порятунок, поблизу проходив хлопчик. Тигр, побачивши його, стрепенувся і жалібно замуркотав:

– Добрий хлопчик, прошу змилуйся наді мною і випусти з пастки.

– Ага, – відгукнувся хлопчик, – якщо я тебе врятую і випущу з клітки, то потім ти мене з’їси.

– Та що ти таке кажеш! Ні в якому разі я так не поступлю. Чим хочеш можу заприсягтися, що більше я нікого не ображу, навіть маленьку муху. З цього моменту і до кінця своїх днів я зобов’язуюсь віддане служити людині!

– Ну гаразд, – подумавши, відповів хлопчик, – пошкодую я тебе і випущу на волю.

Він відкрив двері клітини і випустив хижака на волю. Однак не встиг хлопчисько відійти навіть на крок, як тигр підстрибнув до нього і злобно загарчав:

– А тепер, дурний хлопчик, я тобою смачно пообідаю!

– Схаменися, тигр, – злякано відповів хлопчик, – я ж врятував тебе від вірної смерті, а ти хочеш мене з’їсти! Хіба після цього є справедливість на світі?

– Ти ба який! – зловісно загарчав тигр. – Справедливості йому захотілося! Ха-ха-ха, а немає на світі ніякої справедливості!

– Неправда, – впевнено сказав хлопчик. – на світі є справедливість. Запитай у кого хочеш: кожен тобі це підтвердить.

– Згоден! – відповів тигр. – Запитаємо про це у трьох перших тварин, яких зустрінемо. Якщо вони скажуть, що на світи існує справедливість, то я не стану тебе їсти. А якщо ні, то я в мить тебе проковтну, тому що дуже сильно я зголоднів, поки сидів в клітці.

Довго бродили хлопчик з тигром, поки нарешті не побачили папугу, що сидів на дереві.

– Гей, папуга, – прогарчав тигр. – Скажи нам, чи є на світі справедливість?

Папуга стрепенувся, подивився навколо і, побачивши хлопчика з тигром, промовив:

– Уже добрий десяток років живу я на світі і нікому не зробив нічого поганого. А сьогодні вранці на дерево заліз бридкий величезний удав і з’їв моїх пташенят. Жодного не пощадив… Ні, немає на світі жодної справедливості!

– А я тобі що казав ?! – переможно вигукнув тигр. – Немає ніякої справедливості!

– Підемо далі, – невесело сказав хлопчик. -–запитаємо ще у кого-то, хоча б у тій пальми.

Підійшли вони до пальми, і тигр запитує:

– Пальма, відповідай нам, чи є в світі справедливість?

Пальма зашелестіла листям і сумно відповіла:

– Уже багато років і люди, і звірі знаходили порятунок від пекучого сонця в тіні моєї густої крони. А сьогодні на світанку дикий кабан поранив своїми іклами моє коріння. І тепер я змушена повільно гинути. Ні, немає справедливості на світі, – ось що я вам скажу! – відчайдушно зойкнула вона.

– Ну ти переконався, хлопчисько, що немає справедливості на світі? – радісно заревів тигр і вже було зібрався напасти на хлопчика, але той застережливо підняв руку і нагадав:

– Почекай! Почекай! Ми ж домовлялися запитати у трьох, кого зустрінемо.

– Ну ладно, – пробурчав тигр. – Он іде мавпа, запитаємо ще у неї.

Коли вони підійшли до мавпі, хлопчик з відчаєм промовив:

– Вислухай нас, мавпочка, і розсуди. Цей тигр попався в клітку, а я пожалів його і випустив із залізної в’язниці. А тепер він, замість того, щоб подякувати, хоче мене з’їсти. Хіба це справедливо?

Мавпочка задумалася, почухала потилицю і потім сказала:

– Почекай, хлопчик, щось я нічого не зрозуміла. Повтори-но ще раз, як все було.

– Цей тигр попався в пастку. Я проходив повз, побачив це, пожалів його і випустив на волю. А тепер він хоче мене з’їсти. Ось яка його подяку за моє добро. Хіба це чесно? Невже немає на світі справедливості?

– Ось як, – задумалась мавпа. – Така заплутана історія, проте… Не відразу і зрозумієш, що до чого. Ти говориш, що потрапив в клітку, а тигр пожалів тебе і…

– Ні, мавпа! Це тигр потрапив в клітку, а я його звільнив.

– Так, здається, зрозуміла, – кивнула головою мавпа. – Тигр зловив клітку, а ти звільнив цю бідну клітку з його лап.

– Так ні ж! – люто крикнув тигр. – Це я сидів в клітці, а цей хлопчик проходив повз, зглянувся наді мною і випустив на волю! Тепер хоч зрозуміла?

– Не гнівайтесь, шановний тигр! – злякано пробелькотіла мавпа. – Занадто все в цій історії заплутано. Якби я своїми очима побачила, як все було…

– Так пішли, я покажу, як все було, яка ти все-таки нетямуща! – сердито сказав тигр. – А якщо вони й так не зрозумієш, нарікай сама на себе: з’їм вас обох!

Коли вони підійшли до кліки, тигр знову заговорив:

– Дивись, мавпа, я сидів в цій клітці. А цей хлопчисько йшов поблизу і побачив, що я мічуся, пожалів мене і випустив на волю. Що тут не зрозумілого? Все ж ясно!

– Зрозуміла, нарешті зрозуміла! – радісно вигукнула мавпа. – Я сиділа в клітці, а хлопчик побачив, що я тут сиджу. А клітина сиділа в пастці… Ні, знову щось не те! Бідна моя голівонька! Ні, напевно, я так і не зрозумію нічого своїм дурним розумом!

– Тьху на тебе, дурна мавпа! – розлютився тигр. – Слухай уважно і дивись на мене! Я тигр! А це перед тобою хлопчик. Ти це зрозуміла?

– Зрозуміла, тигр! – мовила мавпа.

– Це клітина! Я в ній сидів. Зрозуміла?

– Вибачте, шановний тигр, що перебиваю вас. Але я ніяк не зрозумію…

– Що ще ти знову не розумієш? – гаркнув тигр.

– Я… я… не зрозумію, як ви опинилися в клітці.

– Та що тут розуміти, безмозка мавпа?

– Тому що ви он який великий, а клітина ж маленька…

Терпінню тигра нарешті прийшов кінець, і він, нічого не кажучи, заліз у клітку.

– Дивись, дурна мавпа! – вигукнув він. – Так все було! Тепер хоч зрозуміла?

– Так, – закивала мавпа і, швидко підбігши до клітки, закрила дверцята.

– Ну ось, – звернувся хлопчик до тигру. – Ти казав, що немає справедливості на світі. А я так думаю: якщо ти знову сидиш в клітці, то справедливість все-таки існує!