У більшості дітей почуття справедливості розвинене сильніше, ніж у дорослих. Вони інтуїтивно розуміють, де вчинили правильно, а де ні. Справедливе ставлення до оточуючих – це чесне і правильне рішення.
Справедливість – дуже важлива якість. Справедлива людина дає і тримає слово. Роблячи щось, вона думає не про свою вигоду, а про те, щоб вчинити правильно.
Казка про справедливість – повчальна історія про тигра, який потрапив в клітку, і про хлопчика, що врятував його.
Одного разу злий і жорстокий тигр попався в пастку. Він метався по клітці, голосно ревів, намагався зламати залізні прути в надії вибратися на волю, але все було марно. І коли дикий звір втратив вже останню надію на порятунок, поблизу проходив хлопчик. Тигр, побачивши його, стрепенувся і жалібно замуркотав:
– Добрий хлопчик, прошу змилуйся наді мною і випусти з пастки.
– Ага, – відгукнувся хлопчик, – якщо я тебе врятую і випущу з клітки, то потім ти мене з’їси.
– Та що ти таке кажеш! Ні в якому разі я так не поступлю. Чим хочеш можу заприсягтися, що більше я нікого не ображу, навіть маленьку муху. З цього моменту і до кінця своїх днів я зобов’язуюсь віддане служити людині!
– Ну гаразд, – подумавши, відповів хлопчик, – пошкодую я тебе і випущу на волю.
Він відкрив двері клітини і випустив хижака на волю. Однак не встиг хлопчисько відійти навіть на крок, як тигр підстрибнув до нього і злобно загарчав:
– А тепер, дурний хлопчик, я тобою смачно пообідаю!
– Схаменися, тигр, – злякано відповів хлопчик, – я ж врятував тебе від вірної смерті, а ти хочеш мене з’їсти! Хіба після цього є справедливість на світі?
– Ти ба який! – зловісно загарчав тигр. – Справедливості йому захотілося! Ха-ха-ха, а немає на світі ніякої справедливості!
– Неправда, – впевнено сказав хлопчик. – на світі є справедливість. Запитай у кого хочеш: кожен тобі це підтвердить.
– Згоден! – відповів тигр. – Запитаємо про це у трьох перших тварин, яких зустрінемо. Якщо вони скажуть, що на світи існує справедливість, то я не стану тебе їсти. А якщо ні, то я в мить тебе проковтну, тому що дуже сильно я зголоднів, поки сидів в клітці.
Довго бродили хлопчик з тигром, поки нарешті не побачили папугу, що сидів на дереві.
– Гей, папуга, – прогарчав тигр. – Скажи нам, чи є на світі справедливість?
Папуга стрепенувся, подивився навколо і, побачивши хлопчика з тигром, промовив:
– Уже добрий десяток років живу я на світі і нікому не зробив нічого поганого. А сьогодні вранці на дерево заліз бридкий величезний удав і з’їв моїх пташенят. Жодного не пощадив… Ні, немає на світі жодної справедливості!
– А я тобі що казав ?! – переможно вигукнув тигр. – Немає ніякої справедливості!
– Підемо далі, – невесело сказав хлопчик. -–запитаємо ще у кого-то, хоча б у тій пальми.
Підійшли вони до пальми, і тигр запитує:
– Пальма, відповідай нам, чи є в світі справедливість?
Пальма зашелестіла листям і сумно відповіла:
– Уже багато років і люди, і звірі знаходили порятунок від пекучого сонця в тіні моєї густої крони. А сьогодні на світанку дикий кабан поранив своїми іклами моє коріння. І тепер я змушена повільно гинути. Ні, немає справедливості на світі, – ось що я вам скажу! – відчайдушно зойкнула вона.
– Ну ти переконався, хлопчисько, що немає справедливості на світі? – радісно заревів тигр і вже було зібрався напасти на хлопчика, але той застережливо підняв руку і нагадав:
– Почекай! Почекай! Ми ж домовлялися запитати у трьох, кого зустрінемо.
– Ну ладно, – пробурчав тигр. – Он іде мавпа, запитаємо ще у неї.
Коли вони підійшли до мавпі, хлопчик з відчаєм промовив:
– Вислухай нас, мавпочка, і розсуди. Цей тигр попався в клітку, а я пожалів його і випустив із залізної в’язниці. А тепер він, замість того, щоб подякувати, хоче мене з’їсти. Хіба це справедливо?
Мавпочка задумалася, почухала потилицю і потім сказала:
– Почекай, хлопчик, щось я нічого не зрозуміла. Повтори-но ще раз, як все було.
– Цей тигр попався в пастку. Я проходив повз, побачив це, пожалів його і випустив на волю. А тепер він хоче мене з’їсти. Ось яка його подяку за моє добро. Хіба це чесно? Невже немає на світі справедливості?
– Ось як, – задумалась мавпа. – Така заплутана історія, проте… Не відразу і зрозумієш, що до чого. Ти говориш, що потрапив в клітку, а тигр пожалів тебе і…
– Ні, мавпа! Це тигр потрапив в клітку, а я його звільнив.
– Так, здається, зрозуміла, – кивнула головою мавпа. – Тигр зловив клітку, а ти звільнив цю бідну клітку з його лап.
– Так ні ж! – люто крикнув тигр. – Це я сидів в клітці, а цей хлопчик проходив повз, зглянувся наді мною і випустив на волю! Тепер хоч зрозуміла?
– Не гнівайтесь, шановний тигр! – злякано пробелькотіла мавпа. – Занадто все в цій історії заплутано. Якби я своїми очима побачила, як все було…
– Так пішли, я покажу, як все було, яка ти все-таки нетямуща! – сердито сказав тигр. – А якщо вони й так не зрозумієш, нарікай сама на себе: з’їм вас обох!
Коли вони підійшли до кліки, тигр знову заговорив:
– Дивись, мавпа, я сидів в цій клітці. А цей хлопчисько йшов поблизу і побачив, що я мічуся, пожалів мене і випустив на волю. Що тут не зрозумілого? Все ж ясно!
– Зрозуміла, нарешті зрозуміла! – радісно вигукнула мавпа. – Я сиділа в клітці, а хлопчик побачив, що я тут сиджу. А клітина сиділа в пастці… Ні, знову щось не те! Бідна моя голівонька! Ні, напевно, я так і не зрозумію нічого своїм дурним розумом!
– Тьху на тебе, дурна мавпа! – розлютився тигр. – Слухай уважно і дивись на мене! Я тигр! А це перед тобою хлопчик. Ти це зрозуміла?
– Зрозуміла, тигр! – мовила мавпа.
– Це клітина! Я в ній сидів. Зрозуміла?
– Вибачте, шановний тигр, що перебиваю вас. Але я ніяк не зрозумію…
– Що ще ти знову не розумієш? – гаркнув тигр.
– Я… я… не зрозумію, як ви опинилися в клітці.
– Та що тут розуміти, безмозка мавпа?
– Тому що ви он який великий, а клітина ж маленька…
Терпінню тигра нарешті прийшов кінець, і він, нічого не кажучи, заліз у клітку.
– Дивись, дурна мавпа! – вигукнув він. – Так все було! Тепер хоч зрозуміла?
– Так, – закивала мавпа і, швидко підбігши до клітки, закрила дверцята.
– Ну ось, – звернувся хлопчик до тигру. – Ти казав, що немає справедливості на світі. А я так думаю: якщо ти знову сидиш в клітці, то справедливість все-таки існує!