Пішла якось Наташа з мамою на ринок. Довго вони ходили. Мама купила повну сумку продуктів. І ось, на виході з ринку, вони побачили жінку, що продає різних ляльок. Дуже Наталці захотілося, щоб мати їй купила одну з них.
– Мамо, давай купимо лялечку, – заголосила Наталка.
– Ну гаразд, вибери одну, але не дуже дорогу, – зітхнула мама.
Дівчинка підбігла до продавця та почала розглядати ляльок. Одна їй дуже сподобалася. Мініатюрна лялечка, з довгим рудим волоссям. Було в ній щось незвичне.
– Ой, яка цікава лялечка, – сказала Наталка.
– Так, цікава та непроста, – відповіла продавець. – Це лялечка-хитринка. Свого власника вона може підштовхувати до хитрощів. Важливо не піддатися і пройти випробування. Чи зможеш?
У Наташі від таких слів очі спалахнули. Ніколи раніше вона нічого про таких ляльок не чула і їй дуже захотілося, щоб у неї така була.
– Звичайно, зможу, – закивала вона головою.
– Тоді забирай, – підморгнула їй продавець.
Прийшовши додому, Наташа пообідала, трохи пограла з новою лялькою і прийшов час робити уроки. Але несподівано на неї напала така лінь.
«Взагалі не хочу нічого робити, – подумала дівчинка. – Уроки це так нудно та нецікаво».
Подивилася вона на лялечку-хитринку і їй навіть здалося, що вона їй хитро так усміхнулася.
«Щоб не робити уроки, скажу мамі, що погано почуваюся» – вирішила дівчинка.
– Мамо, у мене голова розболілася, – поскаржилася Наташа, – не робитиму уроки.
– Добре, відпочинь, донечька.
Лягла дівчинка на ліжко і одразу забула про головний біль. Почула вона дитячі голоси, які з вулиці долинали, і так захотілося їй погуляти з подругами.
– Мамо, я піду надвір, з дівчатками погуляю.
– То ж у тебе голова болить, – здивувалася мама.
Наташа від сорому аж почервоніла.
«Ех, не пройшла я випробування, піддалася хитрощі», – з сумом подумала Наталка, і так соромно їй стало за свою поведінку.
– Мамо, ти знаєш, а голова вже не болить. Я зараз уроки зроблю і на вулицю піду. Можна?
– Звичайно можна.
З цього дня пообіцяла собі Наталка більше нікого не дурити і виконувати всі покладені на неї обов’язки. А хитринку вирішила повернути продавцю.
Наступного дня, прийшовши зі школи, вона прихопила з собою ляльку і вирушила на ринок.
– Заберіть свою хитринку назад, – сказала вона продавцю. – Не хочу я, щоб вона в мене була.
– Все-таки пройшла ти випробування, – сказала жінка, забираю лялечку назад. – Не змогла хитринка тебе збити з правдивого шляху. А знаєш чому?
– Чому?
– Бо ти маєш совість.
– А де ж моя совість? У чому вона полягає?
– У тому, що тобі соромно за свою хитрість. Зазнаючи сорому, ми розуміємо, що зробили щось неправильно. Завжди чини по совісті, і тобі ніколи не буде соромно!