Добрі казки на ніч Повчальні казки для дітей

Казка про хитрість та совість

Пішла якось Наташа з мамою на ринок. Довго вони ходили. Мама купила повну сумку продуктів. І ось, на виході з ринку, вони побачили жінку, що продає різних ляльок. Дуже Наталці захотілося, щоб мати їй купила одну з них.

– Мамо, давай купимо лялечку, – заголосила Наталка.

– Ну гаразд, вибери одну, але не дуже дорогу, – зітхнула мама.

Дівчинка підбігла до продавця та почала розглядати ляльок. Одна їй дуже сподобалася. Мініатюрна лялечка, з довгим рудим волоссям. Було в ній щось незвичне.

– Ой, яка цікава лялечка, – сказала Наталка.

– Так, цікава та непроста, – відповіла продавець. – Це лялечка-хитринка. Свого власника вона може підштовхувати до хитрощів. Важливо не піддатися і пройти випробування. Чи зможеш?

У Наташі від таких слів очі спалахнули. Ніколи раніше вона нічого про таких ляльок не чула і їй дуже захотілося, щоб у неї така була.

– Звичайно, зможу, – закивала вона головою.

– Тоді забирай, – підморгнула їй продавець.

Прийшовши додому, Наташа пообідала, трохи пограла з новою лялькою і прийшов час робити уроки. Але несподівано на неї напала така лінь.

«Взагалі не хочу нічого робити, – подумала дівчинка. – Уроки це так нудно та нецікаво».

Подивилася вона на лялечку-хитринку і їй навіть здалося, що вона їй хитро так усміхнулася.

«Щоб не робити уроки, скажу мамі, що погано почуваюся» – вирішила дівчинка.

– Мамо, у мене голова розболілася, – поскаржилася Наташа, – не робитиму уроки.

– Добре, відпочинь, донечька.

Лягла дівчинка на ліжко і одразу забула про головний біль. Почула вона дитячі голоси, які з вулиці долинали, і так захотілося їй погуляти з подругами.

– Мамо, я піду надвір, з дівчатками погуляю.

– То ж у тебе голова болить, – здивувалася мама.

Наташа від сорому аж почервоніла.

«Ех, не пройшла я випробування, піддалася хитрощі», – з сумом подумала Наталка, і так соромно їй стало за свою поведінку.

– Мамо, ти знаєш, а голова вже не болить. Я зараз уроки зроблю і на вулицю піду. Можна?

– Звичайно можна.

З цього дня пообіцяла собі Наталка більше нікого не дурити і виконувати всі покладені на неї обов’язки. А хитринку вирішила повернути продавцю.

Наступного дня, прийшовши зі школи, вона прихопила з собою ляльку і вирушила на ринок.

– Заберіть свою хитринку назад, – сказала вона продавцю. – Не хочу я, щоб вона в мене була.

– Все-таки пройшла ти випробування, – сказала жінка, забираю лялечку назад. – Не змогла хитринка тебе збити з правдивого шляху. А знаєш чому?

– Чому?

– Бо ти маєш совість.

– А де ж моя совість? У чому вона полягає?

– У тому, що тобі соромно за свою хитрість. Зазнаючи сорому, ми розуміємо, що зробили щось неправильно. Завжди чини по совісті, і тобі ніколи не буде соромно!