Казки Повчальні казки для дітей

Казка про півника і двох мишенят

Казка про півника і двох мишенят  – повчальна історія про те, що треба бути працьовитим, а не лінуватися.

Жили на світі два мишеня, Круть і Верть, і півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки й знали, що крутитися та вертітися, співати та танцювати. А півник рано-вранці прокидався, будив усіх своєю пісенькою, а потім вирушав у справах. Цілий день він був чимось зайнятий.

Якось, підмітаючи подвір’я, він побачив на землі колосок пшениці.

Круть, Верть, – покликав півник, – подивіться, що я знайшов!

Прибігли мишенята, подивилися на колосок і кажуть:

– Треба його обмолотити.

– А хто цім займатиметься? – запитав півник.

– Тільки не я! – сказав Круть.

– І не я! – сказав Верть.

– Гаразд, – відповів півник, – я обмолочу

І взявся до роботи. А мишенята в цей момент почали грати у доганялки. Весело гасали вони по всьому двору, і думати забули про колосок.

Закінчив півник молотити і покликав:

– Гей, Круть! Гей, Верть! Подивіться, скільки я зерна обмолотив.

Прибігли захекані мишенята і запищали:

– Треба зерно на млин віднести, щоб борошно намолоти.

– А хто понесе? – поцікавився півник.

– Тільки не я! – пропищав Круть, – Я так втомився.

– І не я! – сказав Верть, – Теж втомився, аж голова розболілася!

– Гаразд, – зітхнув півник, – я схожу на млин.

Взяв він мішок із зерном на плечі і пішов.

А мишенята тим часом сіли у карти грати на бажання. Спочатку Круть програв і Верть загадав йому гавкати, а потім Верть програв і довелося йому десять разів присідати. Насміялися мишенята від душі.

Повернувся півник додому і знову мишенят кличе:

– Сюди Круть, сюди Верть! Я муку приніс.

Прибігли мишенята, побачили мішок борошна і давай півня нахвалювати:

– Який ти, півник, молодець! Щоби ми без тебе робили! Тепер потрібно тісто замісити і пекти хліб.

– А хто тісто замішуватиме? – цікавиться півник.

Мишенята знову за своє:

– Тільки не я! – закричав Круть.

– І не я! – підхопив Верть.

Помовчав трохи півник і відповів:

– Напевно, знову мені доведеться.

Мишенята радісно закивали і побігли в м’яч грати.

Замісив півник тісто, дров наколов і піч розтопив. Поки піч прогрівалася, тісто підійшло. Наліпив півник пиріжків і відправив їх випікатися.

Мишенята теж часу даремно не втрачали: награвшись із м’ячем, почали пісні співати, а потім і в танець пішли.

Спеклися пироги, півник їх з печі дістав і поставив на стіл. Аромат свіжої випічки рознісся по окрузі. Мишенята теж його відчули. Захотілося їм свіжоспечених пирогів скуштувати, побігли вони в будинок.

– Ох, як же я зголоднів, – пищить Круть.

І я! – гладить себе по животику Верть.

Швиденько за стіл сіли, а півник їм і каже:

– Зачекайте! Ви мені спочатку скажіть: хтось знайшов колосок?

– Ти знайшов! – в один голос прокричали мишенята.

– А хто його обмолотив? – знову питає півник.

– Ти обмолотив! – вже тихіше відповіли Круть та Верть.

– А хто на млин ходив?

– Теж ти, – ще тихіше пропищали мишенята.

– А тісто, хто місив? Хто дрова колов? Хто піч розтопив? Хто пироги спік?

– Все ти! – прошепотіли мишенята.

– А чим ви займали? – поцікавився півник.

Опустили голови мишенята і не знають, що сказати. Спочатку з-за столу Круть виліз, а за ним і Верть. Півник не став їх затримувати. Нема за що таких ледарів пирогами пригощати!