Казки про тварин

Казка про пуголовка і жабеня для дітей

Казка про пуголовка і жабеня для дітей – забавна історія про пуголовка Гошу і його старшого брата жабеня Діму.

Посеред болота, на великому листку латаття сидів жабеня Діма, а повз пропливав його молодший братик пуголовок Гоша.

– Колись і я був маленьким пуголовком, – дивлячись на братика, задумливо промовив він. – Спочатку мені подобалося бути маленьким, але потім я дуже захотів вирости, і перетворився в жабеня!

– Ой, я теж хочу швидше вирости, – радісно закивав головою пуголовок. – Значить, у мене ще все попереду! Пройде час, і я перетворюся на жабеня, а може на бабку, а може… на великого ведмедя!

– Все може бути, – погодився його брат Діма.

Пуголовок задумався.

– А чому ж ти не став ведмедем? – поцікавився він.

– Не захотів … – відповів жабеня.

Хто на кого схожий?

Одного разу пуголовок Гоша вирішив поговорити зі своїм братиком жабеням на дуже важливу тему.

– Діма, а ти знаєш, одна моя знайома бабка сказала, що я чимось схожий на кита. Як ти думаєш, це правда?

– Звичайно, правда, – закивало жабеня. – Я ніколи не бачив кита, але впевнено, що ти дуже на нього схожий!

Гоша після почутого, від задоволення замотав хвостом.

– А на кого я схожий? – запитало пуголовка жабеня.

Гоша довго розглядав старшого брата, а потім сказав:

– А ти схожий на нашу маму-жабу!

Лапи і хвіст

Жабеня Діма задумливо дивився, як його молодший братик пуголовок Гоша плаває у водоймі, а потім вимовив:

– Колись і в мене був хвіст … – Він помовчав, а потім додав: – З часом хвостик відвалився, зате виросли лапки.

Пуголовок Гоша підплив до брата і заявив:

– А я не хочу, щоб у мене відвалювався хвостик, адже з ним так зручно! – він подумав трохи і додав: – А лапки нехай ростуть! Хочу, щоб у мене були і лапи, і хвіст!

Розумне жабеня посміхнулося і закивало головою:

– Лапи і хвіст – це можна! Але тоді ти будеш не жабеням, а ящіркою!

Як пуголовок і жабеня в прядки грали

Одного разу жабеня Діма запропонував своєму братикові зіграти в хованки.

– Давай! – погодився Гоша.

– Тоді ти водиш! – оголосило хитре жабеня і швидко сховалося за кущами.

– Так не чесно! – хотів було образиться Гоша, а потім вирішив: – Ну і сиди там, скільки душа забажає. Чекай поки я виросту і зможу вибратися на берег!

Відображення

Жабеня Діма самотньо сидів на болотній купині і задумливо дивився на воду. З глибини з’явився його братик Гоша.

– Все сидиш? – запитав він старшого брата.

– Я сиджу не просто так. Я відображаюся у воді! – поважно відповіло жабеня.

– А я в воді не відображаюсь, – засміявся Гоша. – Я в воді плаваю, і не просто так, а з великим задоволенням! І тобі теж рекомендую скупатися.

Чудесне перетворення

Минуло зовсім небагато часу, і наш милий пуголовок перетворився в жабеня. Хвостик у нього відпав і виросли лапки.

Одного разу старший брат Діма запитав його:

– Пам’ятаю, що колись ти хотів стати ящіркою, але все-таки підріс і перетворився в жабу. Не шкодуєш ти про це?

– Ні, що ти, я дуже радий, що став жабеням. Адже я вмію добре плавати, стрибати, а ще так мелодійно квакати!

Після цих слів, обидва жабеня весело засміялись.