Казка про пуголовка і жабеня для дітей – забавна історія про пуголовка Гошу і його старшого брата жабеня Діму.
Посеред болота, на великому листку латаття сидів жабеня Діма, а повз пропливав його молодший братик пуголовок Гоша.
– Колись і я був маленьким пуголовком, – дивлячись на братика, задумливо промовив він. – Спочатку мені подобалося бути маленьким, але потім я дуже захотів вирости, і перетворився в жабеня!
– Ой, я теж хочу швидше вирости, – радісно закивав головою пуголовок. – Значить, у мене ще все попереду! Пройде час, і я перетворюся на жабеня, а може на бабку, а може… на великого ведмедя!
– Все може бути, – погодився його брат Діма.
Пуголовок задумався.
– А чому ж ти не став ведмедем? – поцікавився він.
– Не захотів … – відповів жабеня.
Хто на кого схожий?
Одного разу пуголовок Гоша вирішив поговорити зі своїм братиком жабеням на дуже важливу тему.
– Діма, а ти знаєш, одна моя знайома бабка сказала, що я чимось схожий на кита. Як ти думаєш, це правда?
– Звичайно, правда, – закивало жабеня. – Я ніколи не бачив кита, але впевнено, що ти дуже на нього схожий!
Гоша після почутого, від задоволення замотав хвостом.
– А на кого я схожий? – запитало пуголовка жабеня.
Гоша довго розглядав старшого брата, а потім сказав:
– А ти схожий на нашу маму-жабу!
Лапи і хвіст
Жабеня Діма задумливо дивився, як його молодший братик пуголовок Гоша плаває у водоймі, а потім вимовив:
– Колись і в мене був хвіст … – Він помовчав, а потім додав: – З часом хвостик відвалився, зате виросли лапки.
Пуголовок Гоша підплив до брата і заявив:
– А я не хочу, щоб у мене відвалювався хвостик, адже з ним так зручно! – він подумав трохи і додав: – А лапки нехай ростуть! Хочу, щоб у мене були і лапи, і хвіст!
Розумне жабеня посміхнулося і закивало головою:
– Лапи і хвіст – це можна! Але тоді ти будеш не жабеням, а ящіркою!
Як пуголовок і жабеня в прядки грали
Одного разу жабеня Діма запропонував своєму братикові зіграти в хованки.
– Давай! – погодився Гоша.
– Тоді ти водиш! – оголосило хитре жабеня і швидко сховалося за кущами.
– Так не чесно! – хотів було образиться Гоша, а потім вирішив: – Ну і сиди там, скільки душа забажає. Чекай поки я виросту і зможу вибратися на берег!
Відображення
Жабеня Діма самотньо сидів на болотній купині і задумливо дивився на воду. З глибини з’явився його братик Гоша.
– Все сидиш? – запитав він старшого брата.
– Я сиджу не просто так. Я відображаюся у воді! – поважно відповіло жабеня.
– А я в воді не відображаюсь, – засміявся Гоша. – Я в воді плаваю, і не просто так, а з великим задоволенням! І тобі теж рекомендую скупатися.
Чудесне перетворення
Минуло зовсім небагато часу, і наш милий пуголовок перетворився в жабеня. Хвостик у нього відпав і виросли лапки.
Одного разу старший брат Діма запитав його:
– Пам’ятаю, що колись ти хотів стати ящіркою, але все-таки підріс і перетворився в жабу. Не шкодуєш ти про це?
– Ні, що ти, я дуже радий, що став жабеням. Адже я вмію добре плавати, стрибати, а ще так мелодійно квакати!
Після цих слів, обидва жабеня весело засміялись.