Напевно, багато хто з вас чув такий вираз, як щасливий випадок. Словники та енциклопедії пояснюють його як сприятливу пору, підходящий (вдалий) момент, шанс. Багато людей з нетерпінням чекають на такий випадок, мріючи опинитися в потрібний час у потрібному місці і з легкістю домогтися того, чого вони бажають.
Казка про щасливий випадок – це коротка повчальна історія, прочитавши яку, ви зрозумієте, що Доля часто дає людям шанс, але не всі цим шансом хочуть скористатися.
Жив-був Щасливий випадок. Ходив він по світу зі своєю торбинкою, і якщо зустрічав добрих людей, які потребували допомоги, обов’язково їм допомагав.
Якось сидів він у придорожній таверні, пив чай із бубликами і на людей дивився. Раптом за сусідній стіл сіли двоє людей. Щасливий випадок прислухався до їхньої розмови.
Один розповідав про свою сім’ю: дружину добру, дітей, справи господарські, про те, що навесні збирається прилаштовувати до будинку ще одну кімнату, бо чекають вони на появу третьої дитини, та інші різні справи господарські.
Інший скаржився: дах тече, дружина постійно пиляє, що грошей немає, і що він дах не полагодить. А як без грошей він його полагодить, якщо матеріал купити нема на що?
Пожалів його Щасливий випадок. Вирішив, допоможу людині. Тієї ж миті відчинилися двері таверни і зайшов туди мужик, втомлений, брудний, і відразу до столу тих двох попрямував.
– Допоможіть, хлопці, – каже, – у мене кінь послизнувся і ногу підвернув, а у возі вантаж. Дуже чекають на нього. Тут недалеко, з версту. Допоможіть донести, щедро віддячу. Справа термінова!
Перша людина каже другу, мовляв, підемо, якраз грошей на матеріали для даху заробиш. А той йому відповідає:
–Дощ мрячить, не хочеться мені в таку сирість на вулиці бити. Додому краще піду.
– Ну, як знаєш, – кивнув перший. – А я допоможу людині, а на виручені гроші дітям та дружині гостинці куплю. Ми скромно живемо, ось вони раді будуть. Не годиться таку щасливу нагоду упускати!
Пішов перший чоловік із мужиком, а Щасливий Випадок допив свій чай, взяв торбинку і вирушив далі. Нічим він другому чоловіку допомогти вже не міг. Той сам відмовився від нього.