Кожна дитина з часом починає прагнути самостійності. Однак деякі дітки не тільки намагаються робити усе самі, але і не хочуть дотримуватись правил. Казка про світлофор для дітей розповість про важливість дотримуватись правил не тільки дорожнього руху, а й загальноприйнятих.
Жив-був світлофор, якому дуже набридли правила вуличного руху.
– Чому завжди потрібно дотримуватись правил? Хто їх вигадав? – скаржився світлофор. – Нудно так жити. Кожен день одне й теж. Зелений – усі йдуть. Червоний – стоять.
– Спробую я зламатися, – одного разу вирішив світлофор, – хочу подивитися, як машини стикатимуться і наїжджатимуть на людей.
Але як тільки ламався світлофор, тут же приїжджав майстер і лагодив його.
– Жодної свободи. Усі за мене інші вирішують. Скільки часу червоному світитись, скільки зеленому. Від мене нічого не залежить. А що я можу робити сам? – думав світлофор.
Думав він думав і вигадав. Попросив він Петрика із сусіднього будинку, який на всі руки майстер, поставити на нього пожежну сирену. І ось спалахує зелений, тільки люди по переходу йти починають, як сирена починає вити. Люди лякаються, біжать, падають. А світлофор радіє та регоче.
Потім попросив Петьку ямку викопати посередині дороги. Тепер у дощ, коли машини повз мчать, вони пішоходів брудом заляпують.
– Ось весело! Тепер я став зовсім вільним, – подумав світлофор, – хочу – людей лякаю, хочу – брудом обливаю.
Але одного дня приїхав майстер, зняв світлофор і відвіз його на звалище. Занадто часто стали скаржитися на нього люди, що не працює він як слід.
Довго лежав там світлофор та сумував. Багато дум передумав. Що таке свобода, що можна вирішувати самому, а чого не варто. І що важливіше – свобода чи потреба, корисність оточуючим.
Поки думав, і не помітив, що поряд ходить якась людина і бурмоче:
– Як же мені серед цього мотлоху хороший світлофор знайти? Так хочеться для хлопців зробити майданчик, щоб навчати їх правилам вуличного руху.
– Я, я, візьміть мене! – закричав світлофор.
– А ти не зламаний? – спитав його чоловік.
– Ні, я справний, – сказав світлофор. – Я просто вважав, що бути вільним – отже, порушувати правила. Але тепер зрозумів, що правила завжди потрібні в житті.
Так наш світлофор опинився на дитячому майданчику. Діти водять там свої маленькі автомобілі. А світлофор керує ними – вирішує, коли їм зупинитись, а коли продовжувати шлях. Його рішення важливі та корисні дітям, і вони люблять свій світлофор.
