Розповіді про тварин

🦔Про їжака для дітей дошкільного та шкільного віку

Їжаки живуть на всій території України. Населяють ліси, луки, поля, захисні лісосмуги, сади, городи. Поширені ці тваринки також у Західній Європі та Передній Азії, зустрічаються на Далекому Сході.

В Україні водиться два види їжаків: їжак-звичайний та їжак вухатий (на південному сході). Їжак вухатий занесений до Червоної книги України. Охороняється у природних заповідниках.

Спина їжака вкрита міцними колючими голками, яких може бути до 6-8 тисяч. Довжина тіла – 20-30 см, хвоста – З см. Середня маса цього звірка – 700-800 грамів. Вуха невеликі, голки короткі – не більше 3 см. Голова та живіт вкриті грубим темним волоссям.

Цікаво знати. На шкірі їжаків, під захистом голок, знаходиться багато кровосисних кліщів, які є переносниками небезпечних хвороб як для людини, так і для свійських тварин. Тому, перш ніж принести їжака до своєї оселі, добре подумайте.

День їжаки проводять у кублі, полюють пізно ввечері і вночі.

Живляться ці звірки в основному комахами. Недаремно родина їжакові належить до ряду комахоїдних. Окрім цього, їжаки поїдають жаб, ящірок, дрібних гризунів, нерідко яйця птахів, що гніздяться на землі. Вони навіть гадюк отруйних не бояться.

Зиму їжаки проводять у сплячці, накопичивши для цього багато жиру. Сховавшись у кублі, під кущем, сушняком або в норі, їжак згортається в клубочок і засинає. У цей час температура його тіла знижується, робота серця уповільнюється. дихання скорочується. За період сплячки маса тіла їжака зменшується на третину, а то й на половину.

Цікавий факт. Активне життя їжак веде не більше 6 годин на добу. Та й то влітку, адже взимку він спить. Ось і виходить, що ця тваринка веде активний спосіб життя лише рік- півтора.

У середині літа самиця приводить 3-8 їжаченят. Вони беззубі, сліпі, глухі, голі, розміром не більше 6,5 см. Малята дуже швидко ростуть, вкриваються голками. У місячному віці вони вже здатні вести самостійне життя, а через рік стають дорослими.

Їжачиха навчає діток шукати їжу, рятуватися від ворогів, знаходити сховище.

Самець не покидає самицю доти, доки не народяться їжаченята, але відразу після їх появи іде геть.

Завдяки своєму колючому панциру їжаки майже не мають природних ворогів. Як тільки з’являється найменша загроза, звірятко згортається в клубочок і стає недоступним. Тільки лисиці зрідка вдається примусити їжака розгорнутися, закотивши його у воду.

Їжаки легко приручаються і швидко звикають до життя в неволі. Вони навіть часто товаришують із домашніми котами, іноді й молоко п’ють з одного блюдечка. Живуть їжаки 8-10 років.

Розповідь про їжака «Реп’яшок»

Якось малий Славко гуляв у дворі та помітив їжачка. Той чеберяв собі у своїх справах, видно, дуже поспішав. Але коли хлопчик підійшов до нього й спробував доторкнутися до спинки. їжачок настовбурчив голочки, згорнувся клубочком і закляк.

– Бабуню, погляньте, хто до нас прийшов! – гукнув Славко.

– А хто до нас прийшов? – поцікавилася баба Наталя.

– Он хто, – хлопчик показав на їжачка.

Він узяв прутика, хотів перекинути їжачка на спинку, побачити, який у нього животик, які лапки. Однак бабуся не дозволила онукові доторкатися до звірятка.

– Нехай іде собі, куди хоче, – сказала вона. – Не лякай його, їжаки дуже корисні.

– А що вони їдять? – запитав Славко.

– Комах нібито. А ще гризунів нищать, мишей наприклад, – пояснила бабуся. – Людям же не шкодять.

Славкові дуже хотілося приручити їжачка, однак він не знав, як те робиться. Пошукав череп’янку, попрохав у бабусі молока, поставив перед їжачком, – але той навіть не поворухнувся. Тоді хлопчик удав, що йде геть, а сам заховався у кущах. їжак довго сидів непорушно.

Славкові вже й набридло чекати, він позирав туди-сюди та думав, що йому оце робити. Одначе варто було хлопчикові одвернутися, як їжачок раптом розпрямився, походив довкола череп’яної мисочки, понюхав молоко, а тоді заходився його пити.

Хлопчик мерщій до бабусі.

–Їжачки не лише комах їдять! – поділився він своєю новиною. – Вони й молоко люблять!

Відтоді їжачок не раз навідувався у двір, де жив із бабунею Славко. Але завжди, коли хлопчик наближався до нього, той виставляв колючки та ховав у них свою гостреньку мордочку. Саме за ці колючки Славкова бабуня й назвала його Реп’яшком. Славко ніколи не забував налити йому молока. Він мріяв про те, щоб Реп’яшок сам прибігав до нього на поклик.

–Та це ж тобі не собачка й не котик, – потішалася з нього бабуня.

Якось, було це майже восени, коли в садку вже достигли яблука, Славко побачив Реп’яшка й дуже здивувався. На спинці в нього красувалося велико червонобоке яблуко.

–Невже їжаки люблять і яблука? – спитав він бабуню.

–Та ні. Яблуками вони чистять собі голочки.

–Чепуряться? – перепитав хлопчик.

–Авжеж. До зими готуються. Щоб чистенькими забратись у кубельце та заснути до весни.

–То він у нас ще й чистьоха, – здивувався хлопчик.

Він будь-що хотів побачити, куди їжачок побіжить зі своїм яблуком. Та поки Славко розмовляв із бабунею, за їжачком і слід прохолов.

Марина Слов ‘янава

Як їжак до зими готується

Через пеньки і колоди, через високі купини, через відкриті лісові галявини чимчикує до свого житла їжак.

Восени у їжаків мало харчу. Поховалися у землю черв’яки, зникли прудкі ящірки, скрутилися в клубки слизькі змії та чорні вужі. Важко знаходити жуків і дурних жаб.

Ясної осінньої днини ладнає собі дбайливий трудар їжак тепле зимів’я. Вдень і вночі тягає він у нору під старим пеньком запашне сухе листя та м’який лісовий мох – стеле зимову постіль.

Скоро сховається їжак у своє кубло на всю довгу зиму. Уже не бігатиме він лісом, не ловитиме черв’яків та жуків.

Настане зима, вкриє його нору глибокий сніговий замет. Під глибоким заметом, як під товстою пухнастою ковдрою, тепло їжакові.

Ніхто не знайде його лігва, ніхто не розбудить. До весняного сонечка всю зиму проспить їжак, і снитимуться йому лісові їжачі сни.

Іван Соколов-Микитов

Відео про їжака для дітей